Тема уроку: І.Франко. «Захар Беркут». Образ тухольської громади: роль і місце кожного в суспільному житті. Захар Беркут – мудрий ватажок тухольської громади.

Мета уроку:-  простежити, як у випробуваннях розкриваються характери персонажів;

-          учити семикласників осмислювати вчинки героїв, розвивати вміння давати оцінку людським якостям, дискутувати;

-          виховувати почуття патріотизму,активну життєву позицію,повагу до батьків як загальнолюдські  морально – етичні цінності, сприяти вихованню порядності, честі .

Тип уроку: комбінований  урок

Обладнання: портрет І.Я.Франка, текст повісті «Захар Беркут», схема аналізу художнього образу, тлумачний словник української мови.

Методи, прийоми, форми роботи: бесіда, робота в  групах, «займи позицію», інтерв’ю з автором твору

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

З’ясування емоційної готовності до уроку (визначення настрою за допомогою  дієслів).

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

 1.З’ясування змісту поняття громада. Як розуміють його семикласники.

Робота із  тлумачним словником української мови .

   Що означає слово «громада»?

Громада – 1.  Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів тощо.2.Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання.

Як ви вважаєте, яке з цих значень можна віднести до тухольців?,Чому? 

Чи були жителі Тухлі громадою?

2.Робота з текстом твору

Пригадайте, чим займалися жителі села Тухля. Зачитайте уривки з тексту повісті»

«… Тухольський народ жив головно скотарством. Тільки та долина, де лежало село, а також кілька поменших порічин, не покритих лісом, надавалися до хліборобства і видавали щороку багаті збори вівса, ячменю і проса. Зате в полонинах, що були, так само, як і всі доокружні ліси, власністю тухольської громади, паслися великі отари овець, у котрих спочивав головний скарб тухольців: з них вони добували собі одежу й страву, омасту й м’ясо…»

* Принципи, на яких  грунтувалося життя тухольської громади.

 Єдність — основний принцип  життя громади.

 Усі жителі Тухлі підтримували одне одного у скрутні часи. Громада була суддею й упорядником у всьому. Тут не було бідних, кожен член громади міг користуватися надбанням усіх.)

Порядок, заснований на рівності та праці

Самостійність( Тухольці самостійно розпоряджалися своїм життям; боярин міг стати не хазяїном, а лише рівноправним членом громади.)

Справедливість порядків громади

 Громада на чолі із Захаром Беркутом боронить тухольську землю від ворога. Справедлива перемога громади над ворогом.

Висновки: сила народу в його згуртованості; народ буде сильним лише тоді, коли кожен член гро­мади дбатиме про загальне добро. Тухольці і в горі, і в радості завжди відчували підтримку громади, а тому в лихі часи об’єдналися і вистояли проти багатотисячного війська, яке було краще озброєне і загартоване в боях. 

Створення асоціативної квітки

3.Захар Беркут — мудрий ватажок тухольської громади.

Назвою  повісті письменник ставить Захара Беркута на чільне місце. Чому?

Робота в групах

( І група ставить запитання, ІІ група дає відповідь, цитуючи уривки з тексту повісті)

 Характеристика образу Захара Беркута методом  «питання – відповідь» (визначення головних рис характеру героя)

* Патріотизм

 - Доведіть, що «громада – то була ціль його(Захарового) життя»

 - Які інтереси Захара Беркута переважають — громадські над особистими, чи навпаки?

(Захар Беркут сильний своєю любов’ю до рідної  землі, до людей. На перше місце він ставить не особисті інтереси, а інтереси громади.  Перевага громадських інтересів над особистими, патріотизм.)

-Зачитайте відповідь, яку дав Захар Беркут посланому від монголів Тугарові Вовку. Чому так вчинив Захар? Яка риса  героя  тут проявляється?

 (Захар у складній ситуації, адже тут ішлося про долю його сина Максима, керується громадськими інтересами, які він ставить понад усе. «...Міняти одного хлопця на руїни наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада». Він дає гідну відповідь бояринові: «Лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини»).

-Зверніть увагу, яким показаний Захар Беркут під час відповіді Тугарові Вовку? («Лице [Захара] палало дивним огнем при тих грізних словах».)

Що це за «дивний огонь»? (Той дивний огонь, яким освітлене обличчя старого чоловіка, то святий огонь патріотизму, який кличе людину на подвиг і вищий за всі інші почуття.)

* Любов до сина.

-Розкажіть про  ставлення  батька до сина Максима. («Не дбайте про мого сина, а рішайте так, якби він був уже в гробі» Чи легко було йому прийняти рішення, яке стосувалося долі власного сина?  Чи можна стверджувати після таких слів, що у батька Захара любляче серце?«Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю».? (велика сила волі, незламність духу, перевага громадського над особистим)  .

*Глибока мудрість і розсудливість.

-У яких вчинках виявилася мудрість ватажка тухольців? (Захар Беркут складає план знищення монголів, на його заклик приходять на допомогу тухольцям верховинці й загіряни, він безпосередньо керує боротьбою тухольців. І в цій боротьбі найбільше проявляється його мудрість, світлий розум і передбачливість. «Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета! » — говорив Захар Беркут.)

- Якими були вірування тухольців? Кому найбільше молився Захар? (Мудро чинить Захар, звертаючись по допомогу до сонця — «великого преясного володаря світу»: «Сонце! Я поклоняюсь тобі….і молюсь до тебе всім серцем: дай нам побідити!»  Адже віра єднає людей. «Слова його гарячі, могучі, тремтіли у свіжім раннім повітрі. Слухали їх не тільки тухольці. Слухали їх гори..., слухала їх сперта хвиля потока...» Захар — язичник, але з вуст його звучить світла молитва. Він славить сонце як джерело життя на землі.

* Чесність Захара Беркута.

-Яку  рису характеру Захара Беркута  можна було б  визначити,  прослухавши такі його слова: «Скоро тільки Максим буде свобідний, ти  лише кивни на нас, а ми всіх інших пішлемо на дно раків годувати. – Ні, - сказав обурений Захар. - Беркути додержують слова навіть ворогові-зрадникові»?

* Заклик бо єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами.

-До чого закликає ватажок тухольської громади своїх воїнів? У чому вбачає силу тухольців? (  До єдності і згуртованості. Тухольці перемогли ворога не тільки своєю зброєю, а й мудрістю і мужністю, згуртованістю. «Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас».)

 -Виразно прочитайте останнє звернення Захара Беркута до громади (розділ ІХ).

Заповни таблицю опорними словами, визнач головну думку твору.

 

ІV. Узагальнення вивченого.

1.            «Займи позицію»

Захар Беркут – це…            Захар Беркут – це

Батько                                     психолог                  

Житель Тухлі                         стратег

Ватажок громади                  лікар людських душ

Патріот                                оратор

                                            

2. Інтерв’ю з автором твору

 Вивчаючи історичну повість І.Франка «Захар Беркут», учні задумалися над питанням: чому у кінці повісті  батько тухольської громади помирає і задали це питання автору твору. Звичайно ж,  відповіді від імені автора повісті

 І. Я. Франка  давали самі учні.   І ось якими вони були:

«Я вважаю, що таке закінчення повісті оправдане. Захар Беркут присвятив своє життя служінню громаді, виховав сина Максима справжнім патріотом, чесним, справедливим. Максим, як і його батько, любить свій народ,  рідну  землю. Отже, свою місію Захар Беркут виконав: прожив життя, гідне наслідування. Тому я  так закінчив свою повість»»

    « У громаді всі вважали  Захара Беркута батьком, ватажком.  Він – представник старшого покоління тухольців. Естафету молодшому поколінню він передав з честю. Це я, як автор повісті, яскраво показав у останньому зверненні Захара Беркута до громади».

V. Домашнє завдання.

        Виписати цитати  для характеристики образів Максима, Мирослави , Тугара Вовка;

        написати листа літературному героєві;

        намалювати портрет улюбленого героя повісті.